Шановні відвідувачі!

Офіційний сайт Путивльської районної державної адміністрації знаходиться за адресою: http://ptvl.sm.gov.ua/

Якщо Ви хочете прийняти дитину-сироту

Друк

Якщо Ви хочете прийняти дитину-сироту чи дитину, позбавлену батьківського піклування в сім’ю, Ви повинні знати!

Сімейні форми виховання

• Усиновлення

• Опіка, піклування

• Прийомна сім’я

• Дитячий будинок сімейного типу

Усиновлення – оформлена спеціальним юридичним актом (рішення суду) передача на виховання в сім’ю дитини на правах сина чи дочки. Це оптимальна, найкраща форма влаштування дитини, з погляду захисту прав та інтересів дитини. Усиновлення є правовим актом, у результаті якого дитина одержує нових батьків і родичів та припиняється юридичний зв’язок дитини із старою родиною.

Переважне право на усиновлення дитини мають:

• Родичі, незалежно від місця їх проживання

• Особи, в сім’ї яких дитина проживала чи проживає

• Особи, що усиновляють кількох дітей, що мають родинні стосунки (братів, сестер)

• Переважне право на усиновлення дітей також має подружжя

Банк даних про дітей-сиріт, які підлягають усиновленню, ведеться службою у справах дітейї. Всеукраїнський банк даних дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування знаходиться в Державному Департаменті з усиновлення та захисту прав дітей Державної служби у справах молоді та спорту України.

Усиновленою може бути дитина, якщо протягом року з моменту появи відомостей про дитину у Всеукраїнському банку даних, вона не знайде української родини, вона може бути усиновленою іноземними громадянами.

Вік усиновлювачів. Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.

Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більшою ніж сорок п'ять років.

Документи. Якщо Ви твердо вирішили усиновити дитину, Вам потрібно подати до служби у справах дітей за місцем Вашого проживання наступні документи:

• Заява про бажання усиновити дитину; сімейна пара подає спільну заяву, якщо усиновителем є один з подружжя, то подається письмова, нотаріально завірена згода на усиновлення чоловіка (дружини)

• Паспорт, довідку з місця роботи про посаду та заробітну плату чи копію декларації про доходи

• Копію свідоцтва про шлюб (якщо усиновляє подружня пара)

• Медичне заключення про стан здоров’я (Обов’язково вказуються заключення дерматовенеролога, психіатра, фізіатра, терапевта, нарколога)

• Довідка про наявність чи відсутність судимості, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання.

• Копії документів на житло

Згідно поданих документів служба у справах дітей протягом 10 робочих днів обстежує умови проживання заявників, складає відповідний акт та ставить на облік кандидатів в усиновителі і готує висновок про можливість бути кандидатами в усиновлювачі.

Житлово-побутові умови сім’ї потенційних усиновлювачів повинен оглянути спеціаліст служби у справах дітей та зробити висновок про відповідність їх санітарно-гігієнічним нормам, можливість проживання і виховання там дитини.

Кандидати в усиновителі повинні особисто продивитися документи на дитину, яку бажають усиновити, в тому числі і довідку про стан здоров’я. Усиновителі обов’язково повинні бути проінформовані про реальний стан здоров’я дитини. Якщо буде така необхідність, усиновителі в праві провести додаткове обстеження дитини у державному медичному закладі. При цьому повинен бути присутній працівник установи, у якій перебуває дитина.

Особи, які не можуть бути усиновлювачами:

• особи однієї статі, що проживають спільно

• особи, обмежені у дієздатності чи визнані недієздатними

• особи, позбавлені батьківських прав

• особи, що були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним із їхньої вини

• особи, що перебувають на обліку або лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері

• особи, що зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами

• особи без постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу)

• особи, які страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ України

• особи інтереси яких, суперечать інтересам дитини.

Біологічні батьки можуть віддати дитину на усиновлення лише після її народження. Це рішення повинно бути свідомим і не переслідувати корисні цілі. Згода батьків на усиновлення дитини може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Згоду батьків підтверджує державний нотаріус.

Без згоди батьків усиновлення може бути у разі коли:

• батьки невідомі

• батьки позбавлені батьківських прав

• батьки визнані недієздатними або безвісно відсутніми

• батьки більше 6 місяців не проживають з дитиною і без поважних причин не беруть участі у вихованні та догляді дитини, не виявляють до неї батьківської уваги і турботи

Права. Усиновлена дитина набуває всі права законного сина чи дочки своїх нових батьків. Вона має право на проживання з усиновителями та успадкування їх майна. В свою чергу дитина повинна піклуватися про батьків і, у випадку необхідності, утримувати їх.

З моменту усиновлення припиняються особисті і майнові обов’язки між дитиною та її родичами за походженням.

Усиновити дитину можливо лише за її згоди. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її віку. Усиновлення проводиться без згоди дитини, якщо вона у зв’язку із віком чи станом здоров’я не усвідомлює факту усиновлення. При усиновленні дитини потрібна також згода закладу у якому перебуває дитина.

Якщо відносно дитини встановлено опіку (піклування), на її усиновлення потрібна згода опікуна (піклувальника).

Усиновителі, за їх бажанням, можуть отримати висновок разом з документами, на підставі яких вони можуть звернутись до служби у справах дітей облдержадміністрації чи Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини, де їм роз’яснюються умови усиновлення, права та обов’язки, які виникають у зв’язку з усиновленням.

Строк дії документів стосовно усиновлення – один рік з дня їх видачі.

Служби у справах дітей, Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини надають усиновителям інформацію про дітей які перебувають на обліку та видають направлення до дитячого закладу для знайомства та встановлення контакту з дитиною.

Після встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей за місцем перебування дитини із заявою про бажання їх усиновити. На підставі поданої заяви служба готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини для подання до суду.

Батьки звертаються із заявою про усиновлення дитини до суду особисто. Посередництво чи комерційну діяльність щодо усиновлення дітей заборонено.

Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

З метою збереження таємниці усиновлення, батьки мають право клопотати у суді про внесення таких змін до актового запису про народження дитини:

-бути записаними батьком та матір’ю дитини;

- змінити відомості про місце народження та дату народження дитини;

- змінити прізвище, ім’я та по батькові дитини.

Визнання усиновлення недійсним проводиться виключно рішенням суду і можливе за умови якщо воно відбулось:

• без згоди батьків дитини (її самої, одного з усиновителів) – у випадку, коли така згода була потрібна

• воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання

• усиновлення було проведено на підставі підроблених документів

• усиновлювач не бажав настання прав та обов’язків, які виникають в результаті усиновлення (фіктивне усиновлення)

• дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення

• у разі відсутності згоди на усиновлення зацікавлених осіб (другого з подружжя, опікунів дитини, закладу у якому перебувала дитина)

• між усиновителем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання й виконання усиновлювачем своїх обов’язків.

Варто знати, що громадяни мають право на таємницю перебування на обліку тих, хто бажає усиновити дитину, пошук дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення та її розгляду, рішення суду про усиновлення.

Служба у справах дітей кожен рік протягом перших трьох років після усиновлення дитини здійснює нагляд за станом її утримання у сім’ї усиновителів зі збереженням таємниці усиновлення, потім один раз на три роки, до виповнення 18-ти річчя дитині.

Опіка (піклування) встановлюються для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, при прийнятті рішення про відібрання в них дитини і передачу її під опіку, хвороби батьків чи інших причин залишилися без батьківського піклування а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів таких дітей.

Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли 15-ти років і залишилися без батьківського піклування. Піклування - над неповнолітніми з 15 до 18 років.

Опікун (піклувальник) призначається з осіб, близьких дитині, або інших осіб, з огляду на їх можливість виконувати опікунські обов’язки, враховуючи стосунки, що склалися між тим, хто пропонується в опікуни і дитиною.

Переважне право стати опікунами дитини надається:

- родичам дитини, незалежно від їх місця їх проживання;

- особам, в сім’ї яких проживає дитина

- особи, які не перебувають в родинних зв’язках з дитиною, але пройшли навчання в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді як потенційні опікуни

При досягненні дитиною 10-річного віку враховуються побажання самої дитини.

Не можуть бути опікунами (піклувальниками):

• особи, що не досягли 18 років;

• особи, визнані недієздатними чи обмежено дієздатними

• особи, позбавлені батьківських прав

• особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Опікуни (піклувальники) зобов’язані:

- піклуватися про підопічних;

- піклуватися про їх здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці;

- захищати їхні права та інтереси;

- розпоряджатись майном підопічних в інтересах дитини;

- з дозволу органів опіки та піклування укладати угоди від імені та в інтересах підопічних;

- щорічно готувати звіт про свою опікунську діяльність та дії, спрямовані на збереження житла і майна, що належить їхньому підопічному.

Рішення про оформлення опіки (піклування) над дитиною приймається органами опіки та піклування (райдержадміністраціями та міськвиконкомами) на підставі наступних документів:

• заява громадянина про згоду взяти на себе зобов’язання щодо опіки над дитиною.

• паспорт, довідку з місця роботи про посаду та заробітну плату чи копію декларації про доходи.

• медичне заключення про стан здоров’я (обов’язково вказуються дані дерматовенеролога, психіатра, фізіатра, терапевта, нарколога)

• довідка про місце проживання та склад сім’ї майбутнього опікуна

• акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки і піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов’язки

• довідка лікувальної установи про відсутність в сім’ї майбутнього опікуна захворювань що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує піклування

• копія свідоцтва про народження неповнолітньої особи, що потребує опіки (піклування)

• медичний висновок про стан здоров’я особи, що потребує опіки (піклування)

• довідка про місце проживання особи, що потребує піклування

• довідка про пройдене навчання опікунами

Прийомна сім’я – сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання на свою житлову площу від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Прийомні діти – діти сироти, та діти, позбавлені батьківського піклування, виховуються у прийомній сім’ї до досягнення 18-річного віку (в разі продовження навчання до - 23 років).

Діти, влаштовані до прийомної сім’ї, зберігають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та можуть бути усиновлені.

Вихованці прийомної сім’ї, якщо це не суперечить інтересам дитини, і не заборонено рішенням суду мають право підтримувати стосунки з біологічними батьками або родичами.

Кандидати у прийомні батьки повинні обов’язково пройти навчання, яке організовується обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і лише після отримання позитивного висновку про можливість виховувати дітей вони можуть клопотати про створення прийомної сім’ї.

До влаштування дитини у сім’ю, батьки повинні бути проінформовані про стан здоров’я дитини.

Рішення (розпорядження) про створення прийомної сім’ї приймається районною державною адміністрацією, виконавчим комітетом міської ради (міст обласного значення) за місцем проживання батьків.

Документи. Для прийняття відповідного рішення, особа або особи, які виявили бажання створити таку сім’ю подають наступні документи:

• Заява кандидатів у прийомні батьки про утворення прийомної сім’ї;

• Довідка про результати проходження навчання на курсах прийомних батьків з висновком відповідного центру соціальних служб для молоді;

• Висновок служби у справах дітей про наявність умов для створення прийомної сім’ї;

• Довідку про склад сім’ї (форма 3);

• Копію свідоцтва про шлюб (для подружжя);

• Копії паспортів;

• Довідку про стан здоров’я кандидатів у прийомні батьки та членів сім’ї, які проживають разом з ними;

• Довідку про доходи потенційних прийомних батьків;

• Письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з кандидатами у прийомні батьки, на утворення прийомної сім’ї, засвідчену нотаріально.

Середньомісячний сукупний дохід на кожного члена сім’ї, обчислений за останніх шість календарних місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім’ї, не може бути меншим, ніж рівень забезпечення прожиткового мінімуму, встановлений законодавством.

Після подання кандидатами заяви, служба у справах дітей проводить обстеження матеріально-побутових умов проживання сім’ї та робить письмове заключення про наявність (або відсутність) умов для створення прийомної сім’ї.

Не можуть бути прийомними батьками особи:

- які не пройшли курс підготовки для кандидатів у прийомні батьки;

- визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;

- позбавлені батьківських прав;

- колишній опікун (піклувальник, усиновитель), позбавлений відповідних прав за неналежне виконання покладених на нього обов’язків;

- за станом здоров’я не може виконувати обов’язки щодо виховання дітей (інваліди І та ІІ груп, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);

- з якими на спільній житловій площі проживають члени сім’ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства.

Соціальний супровід прийомних сімей здійснюють центри соціальних служб для сім’ї дітей та молоді, що передбачає надання комплексу правових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних та інформаційних послуг, спрямованих на створення належних умов функціонування прийомної сім’ї.

Контроль за умовами проживання, виховання прийомних дітей здійснюють служби у справах дітей за місцем розташування прийомної сім’ї. Служби у справах дітей також надають допомогу батькам у підборі та влаштуванні дітей у сім’ю.

На підставі рішення (розпорядження) про створення прийомної сім’ї та рішення органу опіки і піклування про направлення дитини на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї, між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про створення ПС, укладається Договір про організацію діяльності прийомної сім’ї за встановленою формою, в якому зазначаються дані дітей, які влаштовуються на виховання та спільне проживання у сім’ю, права та обов’язки сторін.

Дитячий будинок сімейного типу - окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання не менш, як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей (власних та вихованців) у дитячому будинку не повинна перевищувати 10 чоловік.

Вихованці перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення ними 18-річного віку, а в разі продовження навчання – до його закінчення, але не пізніше досягнення ними 23-річного віку.

До дитячого будинку сімейного типу в першу чергу влаштовуються діти, які перебувають між собою в родинних стосунках, за винятком випадків, коли за медичними показаннями або з інших причин не можуть виховуватися разом.

Діти-вихованці ДБСТ мають право підтримувати особисті контакти з біологічними батьками та іншими родичами (якщо це не суперечить їхнім інтересам і не заборонено рішенням суду), і у разі зміни обставин, що призвели до сирітства (виправлення поведінки батьків, поновлення батьківських прав, одужанні від хвороби та ін.) можуть повертатися в біологічні родини.

Форму спілкування дітей-вихованців з родичами визначає орган опіки та піклування за погодженням з батьками-вихователями.

Діти, влаштовані до дитячого будинку сімейного типу, зберігають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та можуть бути усиновлені.

Батьки-вихователі є законними представниками інтересів дитини без спеціальних на те повноважень.

Батьки-вихователі повинні бути проінформовані про стан здоров’я кожної дитини, яка влаштовується на виховання та спільне проживання в сім’ю

Не можуть бути батьками-вихователями особи:

- визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;

- які не пройшли курс підготовки для кандидатів у батьки-вихователі;

- позбавлені батьківських справ;

- звільнені від обов’язків опікунів (піклувальників, усиновителів) за неналежне виконання покладених на них обов’язків;

- які за станом здоров’я не можуть виконувати обов’язки щодо виховання дітей (інваліди І і ІІ груп, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства).

Відповідно до Положення про дитячий будинок сімейного типу, є обов’язковим проходження кандидатами у батьки-вихователі курсу підготовки. Таку підготовку здійснюють центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за програмою, затвердженою Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту .

Документи. Для прийняття відповідного рішення , особа або особи, які виявили бажання створити дитячий будинок сімейного типу подають наступні документи:

• Заява кандидатів у прийомні батьки про утворення дитячого будинку сімейного типу;

• Довідка про проходження курсу підготовки з відповідними висновками та рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, щодо включення їх у банк даних про сім’ї потенційних батьків-вихователів;

• Висновок служби у справах дітей про наявність умов для створення ДБСТ;

• Довідку про склад сім’ї (форма 3);

• Копію свідоцтва про шлюб (для подружжя);

• Копії паспортів;

• Довідку про стан здоров’я кандидатів у прийомні батьки та членів сім’ї, які проживають разом з ними;

• Довідку про доходи потенційних батьків-вихователів;

• Письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з кандидатами у прийомні батьки, на утворення дитячого будинку сімейного типу, засвідчену нотаріально.

Середньомісячний сукупний дохід на кожного члена сім’ї, обчислений за останніх шість календарних місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення ДБСТ, не може бути меншим, ніж рівень забезпечення прожиткового мінімуму, встановлений законодавством.

Після подання кандидатами заяви, служба у справах дітей проводить обстеження матеріально-побутових умов проживання сім’ї та робить письмове заключення про наявність (або відсутність) умов для створення дитячого будинку сімейного типу.

Служба у справах дітей також забезпечує підбір дітей для влаштування у дитячий будинок сімейного типу.

Рішення (розпорядження) про створення дитячого будинку сімейного типу приймається районною державною адміністрацією, виконавчим комітетом міської ради (міст обласного значення) по місцю проживання батьків.

На підставі рішення (розпорядження) про створення дитячого будинку сімейного типу та рішення органу опіки і піклування про направлення дитини на виховання та спільне проживання у дитячому будинку сімейного типу, між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про створення ДБСТ, укладається Угода про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу за встановленою формою.

В угоді зазначаються дані дітей, які влаштовуються на виховання та спільне проживання у сім’ю, права та обов’язки сторін.